Що треба знати про позбавлення батьківських прав?

Під позбавленням батьківських прав розуміють, що це дія одного з батьків спрямована на позбавлення прав другого з батьків, який неналежним чином виконував свої батьківські обов’язки. Отже, позбавлення батьківських прав є, з іншого боку, захистом права дитини на можливість мати спокійне щасливе дитинство.

Позбавлення батьківських прав є складною категорією сімейних спорів, якщо порівняти позбавлення батьківських прав з іншою категорією, наприклад, визначення місця проживання дитини або аліментні питання, які можна врегулювати в позасудовому порядку, позбавлення батьківських прав здійснюється лише в судовому порядку.

Чинний Сімейний кодекс України, а саме стаття 164 Сімейного кодексу України дає перелік підстав, згідно з яким визначено правові підстави у одного з батьків, звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Правові підстави позбавлення батьківських прав відповідно до Сімейного кодексу України:

1. Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2. Ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3. Жорстоко поводяться з дитиною;

4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6. Засуджені за вчинення умисного кримінального злочину щодо дитини.

На практиці вимушена причина для позбавлення батьківських прав одного з батьків може бути:

Якщо один з батьків, який проживає окремо від дитини і зловживає своїми батьківськими правами і не надає дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон, з внутрішніх переконань або негативних відносин до одного з батьків;

Якщо один з батьків який окремо проживає від дитини і зловживає своїми батьківськими правами, шляхом підступних дій, а саме надання відповідних дозволів для дитини замість відповідної грошової чи іншого виду винагороди (надання нотаріального дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон і т.д.);

Якщо один з батьків фактично знаходиться за невідомому адресою.

Дані причини для вимушеної подачі позовної заяви до суду, є найбільш поширеними, однак при розгляді даної категорії справи необхідно залучати і інші органи, в даному випадку це орган опіки та піклування, який в окремому порядку розглядає окрему заяву одного з батьків і на підставі колегіальних зборів виносить відповідне рішення (висновок, розпорядження) про доцільність позбавлення батьківських прав.

На підставі цього рішення (висновок, розпорядження) суд приймає відповідне рішення, однак даний висновок органу опіки носить диспозитивний характер, але присутність його в справі є необхідним, оскільки суд повинен виносити рішення з урахуванням такого рішення органу опіки.

Орієнтовний перелік документів для позбавлення батьківських прав:

Копія сторінок паспорта;

Копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

Копія свідоцтва про народження;

Копія психологічного висновку про емоційну прихильність дитини до одного з батьків;

Характеристика дитини з дитячого садка, школи;

Акт обстеження житлово-побутових умов, де проживає дитина;

Копія довідки форми 3, або довідки про склад сім’ї;

Копія доказів, що один з батьків постійно супроводжує дитину в медичних, навчальних закладах, а інший з батьків в установу з приводу дитини не звертався;

Копія доказів з додаткових гуртків які відвідує дитина, один із батьків супроводжує дитину, а інший з батьків в установу з приводу дитини не звертався (при наявності);

Характеристика з роботи;

Докази офіційного працевлаштування (з доказами підтверджують дохід);

Характеристика від дільничного інспектора, органів поліції про відсутність скарг, заяв і залучень до адміністративної або кримінальної відповідальності;

Рішення органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав;

Заяви родичів, близьких про те, що один з батьків не бере участі в вихованні дитини та ін .

Чи зобов’язаний спадкоємець виплачувати кредит померлого?

Після смерті близького родича у спадок від нього може залишитися не тільки нажите майно, а й активна позику. Як правило, люди не готові до такого стану справ і часто просто відмовляються отримувати спадщину, не знаючи нюансів. Чи зобов’язаний спадкоємець виплачувати кредит померлого батька або родича і що робити, якщо сталася така ситуація?

Що робить банк в разі смерті позичальника?

В першу чергу важливо відзначити, що банк зупиняє нарахування відсотків з дня смерті позичальника. Спадкоємцям необхідно письмово повідомити кредитора про те, що трапилося і прикріпити копію підтверджуючих документів.

Якщо позичальник помер, хто повинен платити кредит за померлу людину з’ясовується протягом півроку – за фактом прийняття спадщини. На цей час кредит залишається замороженим.

Після прийняття важливо відразу врегулювати відносини з кредитором і домовитися про графік виплат.

У разі, якщо від повернення грошей явно відмовилися – згідно із законодавством України у банку-кредитора є право звернутися до суду.

Хто повинен виплачувати кредит за померлого родича?

Платити кредитні борги померлого родича по закону повинні спадкоємці першої черги – чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, діти, а також його батьки. Також зобов’язання поширюються на тих, хто був вказаний в заповіті, якщо такий є. Розглянемо кілька можливих варіантів:

Якщо боржник за життя був одружений – дружина виплачує кредит померлого чоловіка або навпаки. Якщо подружжя перебувало в розлученні – зобов’язання не переходять на колишнього чоловіка або дружину.
Трапляється і таке, що чоловік і жінка роками не живуть разом, але офіційне розірвання шлюбу не відбулося. Тут гостро постає питання – чи справді дружина має виплачувати кредит померлого чоловіка. Пояснюємо, тут ситуація також як і якби подружжя проживало спільно – боргові обов’язки переходять на дружину.

Якщо боржник не був одружений і у нього немає дітей – позику доводиться повертати його батькам. Організації-кредитори йдуть на списання кредиту померлого сина, але це можливо лише з тому випадку, якщо позика була застрахована. Може трапитися, що приймачі отримають суму більшу, ніж необхідно для закриття позики. Це залежить від суми страхової виплати, прописаної в договорі.
Окремо розглянемо варіант, якщо в спадок надходить квартира з боргами. Комунальні борги померлого дістаються спадкоємцю разом з нерухомістю. Чи варто приймати таку спадщину, залежить від суми боргу та стану житла. Але якщо все вже оформлено – щоб уникнути стягнення грошей судом, слід в порядку передбаченому законодавством, сплатити заборгованість по комунальним платежам.

Чи є спосіб не платити кредит за померлого родича?

Найпростіший варіант, як не платити кредит за померлого родича (батька) – не вступати в спадок. Якщо людина не хоче приймати спадщину, їй не потрібно кудись звертатися і писати відмову – через півроку власність померлого переходить державі.

Як правило, цей варіант актуальний, якщо крім боргу нічого від родича не залишилося. Якщо ж є і майно і борг – потрібно зробити оцінку, проконсультуватися з нотаріусом і визначити, чи варто приймати спадщину.

Важливо знати, що банк може вимагати виплати досить недовгий час – шість місяців після того, як банк дізнався про смерть позичальника або один рік після закінчення дії договору позики.

Якщо спадкоємець не був повідомлений про позику та зазначені терміни пройшли – він має право не здійснювати жодних виплат по боргу.

Чи можна подати на розлучення, якщо дитині немає одного року?

На практиці дуже часто складаються ситуації, коли навіть після народження дитини, подружжя не може знайти спільну мову щодо сімейних взаємин, вирішення питань на побутовому рівні і, врешті-решт, виховання малюка. Це призводить до того, що збереження сім’ї стає неможливим і суперечить інтересам одного з подружжя.

Сімейним законодавством України передбачено обмеження в праві подачі позову про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, незалежно від того подає позов чоловік або дружина.

Звичайно ситуації бувають різними і законодавством передбачені випадки, коли право подати на розлучення не обмежується віком дитини, наприклад, ч.2 ст. 110 Сімейного кодексу України регламентує таке право, якщо один із подружжя вчинив протиправне діяння, яке містить ознаки кримінального злочину щодо другого з подружжя або дитини. Однак такі випадки практично поодинокі. Крім того, в даному випадку необхідні не просто висловлювання і заяви другого з подружжя про вчинення кримінального злочину, а й відповідне рішення суду і притягнення чоловіка до відповідальності.

Ст. 110 СК України передбачено ще один виняток із загального правила: чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народженні дитини.

Процедура також не з простих. У суді доведеться доводити батьківство, проводити експертизу, а це досить неприємний процес з психологічної точки зору.

Такі обставини є винятками з правил, а практика показує, що бажання подати на розлучення до досягнення дитиною одного року виникає на підставі поширених причин розірвання шлюбу в загальному порядку: подружжя не зійшлися характером, різні погляди на життя, нерозуміння, неповага і т.ін.

Розподіл майна подружжя: основні питання

Поділ майна подружжя – це майновий конфлікт, в якому сторони не можуть дійти згоди щодо майна, яке було придбано під час шлюбу, і як це майно буде переходити сторонам після припинення шлюбних відносин.

При вирішенні питання про поділ майна подружжя на практиці виникають такі варіанти врегулювання спірного питання:

1. Договірний порядок врегулювання питання розділу майна.
Під договірним порядком врегулювання спорів слід розуміти домовленість між подружжям про поділ майна, яке буде переходити сторонам з їхнього узгодження.

Форма укладення даного договору є письмовою і з обов’язковим нотаріальним посвідченням. За даним нотаріальному договором сторони після підписання відповідної угоди, регулюють статус майна із зазначенням, кому саме переходить частина загального майна. Варто зазначити, що такий договір повинен укладатися з урахуванням інтересів обох сторін.

Так що при укладенні нотаріального договору про порядок поділу майна подружжя сторони мають можливість оперативно вирішити питання щодо володіння майна, яке буде закріплено після припинення фактичних сімейних відносин.

2. Судовий порядок вирішення питання розділу майна.
Під судовим порядком слід розуміти подання від одного зі сторін відповідної позовної заяви, по розділу спільного майна подружжя.

Однак при складанні відповідного позову необхідно встановити наступні фактичні обставини:

1. Чи було придбано майно (яке ділиться) під час шлюбу (мається на увазі майно, яке було придбано після реєстрації шлюбу)?

2. Яким чином було придбано майно під час шлюбу?

3. Де фактично знаходиться спірне майно (мається на увазі нерухоме майно)?

4. Чи є в наявності копії або оригінали документів, які підтверджують наявність цього майна?

5. За ким закріплено дане майно на підставі відповідних документів? 

При детальному дослідженні справи зважаючи на зазначені умов є можливість з’ясувати:

Чи відноситься взагалі майно до категорії загального спільного майна?

В який суд потрібно подавати позовну заяву (в умовах, якщо є рухоме майно)?

Які дії потрібно зробити до початку судового розгляду в разі відсутності документів, що підтверджують наявність і фактичного власника майна?
Потрібно звернути увагу на те, що є об’єктом загального майна, а що відноситься до такої категорії. 

Діючий Сімейний кодекс України у статті 61 визначає, що є об’єктом загальної спільної сумісної власності як:

будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту;

речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя;

заробітня плата;

пенсія, стипендія;

інші доходи, одержані одним із подружжя;

акції інші цінні папери.
 

Не належить до об’єктів загального спільного майна подружжя (стаття 57 Сімейного кодексу України):

Майно фізичної особи – підприємця, яке придбано і використовується в його підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку.

Майно одного з подружжя, набуте особою:

до шлюбу;
придбане під час шлюбу на підставі договору дарування;
придбане у спадок.
Речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

Кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Страхові суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

майно, набуте одним із подружжя під час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

земельну ділянку, набуту нею, ним під час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що знаходиться в її, його користуванні, або отримана в результаті приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або отримана з земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. 

На практиці суд, розглядаючи позови про поділ майна подружжя, виносить рішення (звичайно з урахуванням обставин справи) у таких випадках:

поділ майна за рівної частини кожному з подружжя;

поділ майна на основі пропорційної рівності (мається на увазі кожному з подружжя окремий об’єкт майна з урахуванням вартості самого майна).

поділ майна на основі пропорційної рівності (мається на увазі кожному з подружжя окремий об’єкт майна з урахуванням вартості самого майна). 

При зверненні до суду з позовною заявою про поділ спільного сумісного майна потрібно надати відповідні документи.

Орієнтовний перелік документів для звернення до суду щодо розділу майна подружжя:

1. Оригінал квитанції про сплату судового збору.

2. Копія сторінок паспорта заявника.

3. Копія свідоцтва про шлюб (за наявності).

4. Копія рішення суду про розірвання шлюбу (при наявності).

5. Документи, що підтверджують наявність спільного майна (договори купівлі-продажу, виписки, свідоцтва і т.ін.).

Даний перелік не є вичерпним, тому в будь-якому випадку складання позовної заяви про поділ майна подружжя необхідно виходити індивідуально з самої ситуації.

Розірвання шлюбу: подробиці

Вирішивши розлучитися, пари в Україні стикаються з низкою запитань: чи потрібно подавати позов в суд, як розділити майно і дітей, скільки чекати.

За перше півріччя 2019 року, за даними Державної реєстрації актів цивільного стану, в Україні було проведено 18 329 розлучень, з яких 1407 – через суд. Зі статистики зрозуміло, що в більшості випадків звертатися в суд не потрібно: в яких випадках це відбувається?

Розлучення через органи РАГС

Якщо пара не має спільних неповнолітніх дітей, а дружина не вагітна, розлучення оформляють без суду в РАГСі.

Що потрібно?

звернутися в органи РАГС за місцем прописки будь-якого з подружжя;
мати при собі свідоцтво про шлюб, паспорти громадян України;
подати заяву – кожна зі сторін повинна заповнити відповідну частину єдиного документа для того, щоб підтвердити намір розлучитися.
З моменту подачі заяви повинен пройти один місяць, після чого шлюб може бути розірваний. Посадова особа призначить дату, коли подружжя зобов’язане з’явитися в РАГС. А якщо пара вирішила дати відносинам другий шанс, можна відкликати раніше подану заяву без всяких негативних наслідків і матеріальних втрат.

Розлучення через суд: за яких умов і скільки цей процес триває?

Якщо розлучитися хоче тільки один з подружжя, а другий не дає згоди – доведеться звертатися до суду. Той з пари, хто задекларував намір розлучитися, – подає відповідну заяву в суд.

Тривалість такого процесу – кілька місяців, це буде залежати від завантаженості суду, який розглядатиме справу.

Розлучення подружжя з дітьми

Інший випадок, який теж буде розглядати суд, – якщо обидва з пари згодні на розірвання шлюбу, але мають спільних неповнолітніх дітей. Тоді подружжя, крім заяви на розлучення, подають письмовий договір про те, з ким із батьків будуть жити діти після розлучення, або прописують це в самому позові. Також відразу вирішують, яку участь у забезпеченні умов життя дітей та вихованні братиме той, хто проживає окремо.

Які документи потрібні для розлучення через суд?

позовну заяву про розлучення в двох примірниках;
квитанція про оплату судового збору;
оригінал свідоцтва про шлюб;
копія паспорта позивача;
копія свідоцтва про народження дитини.
Коли розлучення неможливе?

Законодавством заборонено розривати шлюб під час вагітності дружини і протягом одного року з дня народження дитини. Однак тут є ряд виключень, при яких шлюб можуть розірвати:

відомості про чоловіка, як батька дитини, виключені з свідоцтва про народження дитини;
протиправну поведінку щодо дружини / чоловіка;
батьківство зачатої або народженої дитини визнано за іншим чоловіком.

Трохи про земельний пай…

Земельний пай є умовною ділянкою землі, виділений в результаті розподілу земель колективних сільськогосподарських підприємств серед його членів. Земельний пай має свій розмір, визначений в гектарах і навіть грошову оцінку, але без виділення ділянки землі в натурі, на місцевості.

Право на земельну частку (пай) мали члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При паювання вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства являються рівними.
Вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай).
Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Хто має право на земельний пай?
Крім бувших членів КСП право на земельний пай мають:
громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом;
громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, які були відселені із зони без умовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, самостійно переселилися з територій, що зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають в сель ской місцевості (ст.1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) »).
Документи, що підтверджують право власності на пай
При виділенні паю всім громадянам видавали сертифікати на право на земельну ділянку (пай) єдиного зразка. Видачу сертифікатів здійснювали районні державні адміністрації.
Документами, що засвідчують право на земельну частку (пай), також є:
свідоцтво про право на спадщину;
завірені в установленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально завірена виписка з нього.
Скільки коштує оформити земельний пай у спадок?

На даний момент земельний пай не може виступати предметом купівлі-продажу, дарування або бути відчужений іншим чином.
Однак земельний пай може бути переданий у спадок. Спадкування земельного паю відбувається на загальних підставах.
У вартість оформлення спадщини входять:
вартість проведення оцінки (при необхідності);
вартість нотаріальних послуг: державне мито (на сьогоднішній день становить 34 гривні) вартість витягів з реєстрів; вартість бланків нотаріальних документів; вартість копій документів, які вимагають нотаріального завірення; додаткові послуги державного або приватного нотаріусів;
податок з доходів спадкоємця за отримане у спадок майно в розмірі 5% оціночної вартості спадщини (при спадкування не спадкоємцями 1,2 черзі);
вартість державної реєстрації права власності.

“Суворі нововведення”, або про розмір аліментів на дитину 2020

На превеликий жаль, кількість розлучень за останні роки в Україні істотно збільшилася. Чимало дітей залишається на утриманні тільки одного з батьків, що істотно обмежує можливості самої дитини, а також змушує звертатися за допомогою до держави тих, хто цю дитину самостійно виховує. Щоб змінити таку складну ситуацію уряд збільшив розмір аліментів на дитину в 2020 в Україні, а також збільшив відповідальність злісних неплатників.

Що таке аліменти і хто їх платить?
Аліментами, відповідно до чинного законодавства, вважаються грошові виплати, які сплачуються одним з батьків і призначені на утримання дитини. Тобто, незалежно від того хто є фактичним одержувачем коштів, аліменти є власністю дитини і не можуть витрачатися на кого-то другого.

У тому випадку, коли батьки ще не розлучені, але проживають окремо, ведуть своє господарство окремо, мати або батько мають право подавати документи на призначення аліментів, адже діти потребують фінансування.

Подавати такі документи в суд можуть і офіційні опікуни дитини.

Держава передбачає два основні варіанти оплати аліментів.

Добровільний. Батьки самостійно домовляються про суму і період оплати.
Через суд. Такий варіант має місце в тому випадку, якщо компромісу батьки самостійно не змогли досягти.
Суми, які будуть виплачуватися, можуть мати так звану тверду грошову форму, проте в цьому випадку також до уваги потрібно брати індексацію, а тому батькові доведеться доплачувати, якщо ціни на ринку зміняться.
Також вони можуть відраховуватися з заробітної плати одного з батьків. Держава встановлює два правила на мінімальну суму, яку щомісяця повинна отримувати дитина.
Місячний дохід повинен становити не менше, ніж прожитковий (всатовлений державою на певний період) мінімум для дитини відповідного віку. Отже, не складно дізнатися якими будуть аліменти на 2020 рік в Україні, таблиця уряду вказує такі цифри: для малюків дошкільнят – 1754 грн., для школярів і аж до їх повноліття – 2187 грн., для повнолітніх дітей, які навчаються у вищому навчальному закладі, – від 2073 грн.
Якщо ж сума віднімається з заробітної плати, яку за місяць отримує батько (мати), тоді мінімум становить ¼ від місячного доходу на одного малюка. Якщо ж сплачувати аліменти доводиться двом дітямм – тоді 1/3. У тому ж випадку, коли допомагати доводиться трьом і більше дітям, батько повинен віддавати хоча б 50% від нарахованої зарплати.

Аліменти з безробітного 
Складніше ситуація, якщо доводиться обчислювати виплати на дітей з непрацюючих. Досить часто саме такі особи нехтують законом і відмовляються фінансово підтримувати своїх дітей. Тим часом, аліменти 2020 року, якщо батько не працює, все одно будуть виплачуватися. Точну суму коштів в такому разі визначає суд. Остаточне рішення буде прийнято з урахуванням:

– кількості людей, яких вже доводиться забезпечувати батькові (матері) – це можуть бути як інші діти, так і літні батьки, підопічні;
– рівня забезпеченості дитини;
– сукупного доходу платника, включаючи не тільки його офіційну зарплату, а й будь-який інший дохід, в тому числі і кошти від оренди нерухомості або транспорту, різного роду дивіденди, стипендії, соціальні виплати, депозитні відсотки і т. д;
– наявність у боржника дорогого автотранспорту, нерухомості тощо.
У тому випадку, якщо дитина хворіє або вимагає додаткових коштів на утримання, лікування, протезування, реабілітацію тощо, суд може збільшити суму виплат.

Новий закон про аліменти 2020 року називають суворим, адже він унеможливлює ухилення від батьківських обов’язків, змушує відповідальніше ставитися до своїх батьківських обов’язків.

Як було сказано раніше, аліменти залишаються виключно власністю дитини, а тому повинні витрачатися тільки в інтересах дитини. Досягнувши віку 14 років, дитина має право самостійно та на власний розсуд використовувати ці кошти.
Чи не суд, а одержувач, власне, з яким і проживає малюк, буде сам вирішувати яким чином він хоче отримувати аліменти: як фіксована сума або як відсоток від зарплати.
Визначаючи конкретну суму, суд буде приймати матеріально-побутові умови, в яких проживає дитина, її стан здоров’я, а також стан здоров’я платника.
Збільшити суму суд зможе в тому випадку, якщо буде доведено, що платник володіє нерухомим майном, або зробив протягом останніх місяців покупку, яка коштувала більше розміру 10 прожиткових мімінмуми.
Якщо батько володіє загальним натуральним майном, дитина може претендувати на його частку або грошову компенсацію замість цього.

Штрафи за несплату

Оскільки платники досить часто порушували терміни оплати аліментів, державі довелося втрутитися в ситуацію і створити більш суворі умови для таких порушників. Починаючи з 2019-го року таких батьків штрафують. За кожен пропущений день – по 1% і так аж до того дня, поки боржник не віддасть те, що повинен, або поки не відбудеться суд з приводу цього питання. Разом з тим, така сума не може бути більшою, ніж 100% від місячної суми аліментів.

Для злісних порушників, які відмовляються фінансово підтримувати свою дитину, доведеться віддавати значно більші суми:

за прострочення 1 рік – ще + 20% від визначеної судом суми;
більше 2 років – + 30%;
більше, ніж 3 роки, – ще + 50%.
Крім цього, при піврічному ухиленні від сплати, суд має право призначити батькові виконання корисних громадських робіт. За одне порушення-120-240 днів такого покарання. Протягом календарного року при повторних порушеннях виплат можуть призначатися роботи на період 320 днів. У разі відмови від таких робіт, недбайливому боржнику загрожує покарання у вигляді адміністративного арешту (до 10 діб), або й кримінальна відповідальність.

Привіт, світ!

Ласкаво просимо до WordPress. Це ваш перший запис. Редагуйте або видаліть, а потім починайте писати!