“Скупий платить двічі”, або підводні камені покупки автомобіля “по довіреності”

Придбання автомобіля – це завжди хвилюючий момент, адже необхідно підібрати марку, ціну, колір і інші деталі. Не кожен може дозволити собі купити машину в автосалоні, тому переважна частина громадян звертають увагу на ринок уживаних автомобілів, і, щоб зекономити ще більше, багато хто приймає рішення купити машину «за довіреністю». По-перше, не потрібно йти в сервісний центр МВС, щоб переоформити машину і стояти в чергах для проходження всіх необхідних процедур. По-друге, вартість оформлення довіреності набагато дешевше, ніж підписання договору купівлі-продажу. На перший погляд така покупка зручна і взаємовигідна, але це не так. Подібна угода пов’язана з безліччю ризиків і ускладнень як для продавця, так і для покупця.

Купуючи авто за дорученням, потрібно бути готовим до проблем, які обернуться проти того, хто «володіє» машиною. Головна і сама прикра особливість довіреності – той, хто де-факто вважає себе власником транспортного засобу (покупцем), де-юре їм не являється. З юридичної точки зору він тільки повірений, тобто той, кому надано право тимчасово керувати транспортним засобом, а договір купівлі-продажу передбачає безповоротну передачу автомобіля іншій особі з невід’ємною перереєстрацією в сервісному центрі МВС. Таким чином, держава на даний момент «не знає» про зміну власника автомобіля, тому цей факт має кілька наслідків:
– продавець не зобов’язаний платити податок з продажу;
– транспортний податок сплачується за тарифами регіону, в якому зареєстрований поточний власник (податок може бути нижче, ніж в регіоні покупця);
– штрафи за порушення ПДР, вчинені покупцем, зобов’язаний оплачувати “справжній” власник.

Ймовірні проблеми для покупця автомобіля

Після видачі довіреності власник автомобіля не змінюється, тому повірений не може вважатися правомочним “господарем” машини. Фактично автомобіль залишається асоційованим з особою, вказаною в технічному паспорті як власник, а сам документ видається тільки «для представництва перед третіми особами». Внаслідок цього можуть виникнути ситуації, коли покупець може втратити автомобіль, але не зможе його повернути.

Довіреність можна легко анулювати в односторонньому порядку, а покупець буде змушений повернути автомобіль законному власнику на першу вимогу і жоден суд не відстоїть його права.
Машину відберуть, навіть якщо вона буде в розшуку або в заставі. Подача позову в даному випадку знову ж абсолютно безглузда, і якщо покупець продав машину третій особі, “новий власник” має повне право вимагати в суді повернення всієї суми, отриманої від угоди.

Важливо: якщо ціна автомобіля сумнівно низька – це повинно насторожити. Пді час придбання недорогого автомобіля є загроза скасування довіреності продавцем в односторонньому порядку (що законом не забороняється) без будь-якого повідомлення про це довіреної особи – покупця. У такому випадку гроші, які клієнт (довірена особа) передав продавцеві (нібито власнику), повернути вкрай складно, як і довести сам факт їх передачі.

Рекомендується ретельно перевіряти документи продавця, який повинен бути власником автомобіля (ні в якому разі не інша особа). Продавець зобов’язаний мати при собі паспорт, ідентифікаційний номер платника податків, свідоцтво про держреєстрацію транспортного засобу (техпаспорт), а також довідку з банківської установи про погашення кредиту (якщо автомобіль був придбаний в кредит).

Якщо покупець стає учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася не з його вини, вимога про відшкодування збитків від його імені стане правомочним тільки в тому випадку, якщо право на представлення інтересів позивача в суді прямо вказано в довіреності.

Ще одним неприємним “сюрпризом” для покупця може стати сплив терміну дії довіреності, внаслідок чого автомобіль повинен повернутися до свого законного власника.

Продавець ризикує не менше, а іноді і більше покупця. Видавши довіреність, власник автомобіля не змінюється, як наслідок – оплата всіляких штрафів, податків і зборів відповідно до закону не переходить до особи, яка фактично використовує транспортний засіб, якщо в довіреності прямо не вказано інше. У будь-якому випадку можна і потрібно обговорити ці питання з покупцем, але хто може заручитися, що він одного разу не відмовиться від оплати рахунків? І юридично немає можливості “змусити” його оплатити рахунки. А якщо він потрапить в аварію і зникне з місця події, то поліція спочатку прийде до “справжнього” власника за поясненнями і йому доведеться довести, що в момент аварії за кермом був не він. В результаті позов про стягнення збитків, завданих у результаті аварії, буде спрямований не до покупця, а до власника об’єкта підвищеної небезпеки.

Отже, перш ніж купувати автомобіль за дорученням, слід продумати всі “за” і “проти”. Однак, якщо все ж прийнято рішення піти прямим, але ризикованим шляхом, бажано взяти у продавця розписку про те, що він отримав гроші за продане авто. Подібний документ не має юридичної сили, але в разі розгляду справи в суді може зіграти ключову роль в доведенні права користування автомобілем. Крім того, покупець має повне право звернутися до сервісного центру МВС і дізнатися чи не перебуває даний автомобіль в розшуку, під арештом або є які-небудь обмеження на його відчуження, оскільки в такому випадку, покупець зможе доїхати на “новому” авто до першого поліцейського.

І ще одна порада: не варто скупитися і не поспішати, а краще оформити договір купівлі-продажу і забути про ймовірні неприємності, пов’язані з використанням “чужого” автомобіля.

Плата за скупість, або “підводні камні” генеральної довіреності на авто

Кожен раз, коли продавці і покупці старих авто доходять згоди і готові, нарешті, скріпити свої домовленості рукостисканнями і підписами, виникає питання: як оформляти документи? Є два шляхи – простий та дешевий або складний та витратний. Не потрібно бути провидцем, щоб зрозуміти, який з варіантів розглядається першим. Ховається під ним ні що інше, як генеральна довіреність або просто «генералка».

При цьому часто забувається проста істина – скупий платить двічі, і «генералка» в цьому плані служить прекрасним прикладом. Які є ризики, що підстерігають автовласників, які купили або продали автомобіль за генеральним дорученням?

Купуючи машину по «генералці», потрібно бути готовим до того, що ситуація обернеться проти того, хто «володіє» автомобілем. Головна і сама неприємна особливість генеральної довіреності в тому, що той, хто де-факто вважає себе власником транспортного засобу (покупець), де-юро їм не є. З точки зору закону він лише повірений, тобто той, кому на час надали повноваження розпоряджатися транспортним засобом, тоді як договір купівлі-продажу передбачає остаточний і безповоротний перехід автомобіля у власність іншої особи з обов’язковою перереєстрацією в ДАІ. Важливо це тому, що дія «генералки» легко скасувати в односторонньому порядку. Іншими словами, анулювати, і в цьому випадку покупець змушений буде повернути автомобіль його законному власнику, якщо він того зажадає.

Відберуть машину і в тому випадку, якщо з’ясується, що вона числиться в розшуку або знаходиться в заставі. Пред’являти претензії абсолютно марно і безглуздо, а якщо покупець встиг продати автомобіль третій особі – вона має повне право через суд вимагати передати всю суму, отриману від правочину.

Продовжує низку «сюрпризів» право власника передоручити або перепродати свій автомобіль без відома покупця, але і це далеко не все. Якщо довіритель помер, пропав безвісти або визнаний недієздатним, авто переходить у власність його прямих спадкоємців або тих, чиї імена вказані в заповіті. Така ж неприємна ситуація може виникнути і при розлученні довірителя, коли автомобіль виявиться тим спільно нажитим майном, яке підлягає розподілу.

Якщо покупець стане учасником ДТП, яке сталося не з його вини, позовну заяву на відшкодування збитку від його імені отримає юридичну силу тільки в тому випадку, якщо право представляти інтереси довірителя в суді чітко вказано в «генералці». В іншому випадку доведеться шукати власника транспортного засобу, просити його підписати позов і видати окрему довіреність на представлення своїх інтересів у рамках судового процессу.

Чим ризикує продавець? Не варто думати, що головний біль буде супроводжувати тільки того, хто купив автомобіль по «генералці». Продавець ризикує не менше, а часом навіть больше. Довіреність не має на увазі зміну власника авто, тому оплата всіх штрафів, податків і зборів юридично також не переходить до того, хто фактично користується транспортним засобом, якщо інше безпосередньо не вказано в довіреності. Звичайно, завжди можна і потрібно обговорювати ці моменти з покупцем, але хто може гарантувати, що в один прекрасний день він не відмовиться сплачувати рахунки? А якщо попаде в ДТП і сховається з місця події, поліція насамперед прийде за поясненнями до власника авто, і саме йому доведеться доводити, що за кермом у момент аварії знаходився не він, а повірений. Але навіть в тому випадку, якщо власнику ТЗ повірять, відповідальність за технічний стан автомобіля з нього ніхто не знімав. Як наслідок, позов про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди буде пред’явлений не повіреному, а довірителю, як власнику об’єкта підвищеної небезпеки.

Отже, перш, ніж прийняти рішення на користь або проти генеральної довіреності, обміркуйте все те, що викладено вище. Якщо ж ви все ж вирішили піти простим, але ризикованим шляхом, обов’язково візьміть у продавця розписку про те, що він отримав від вас гроші за автомобіль. Великої юридичної сили такий папір не має, але в разі судового розгляду вона може зіграти важливу роль у прагненні довести право на користування автомобілем. І ще одна порада не скупіться і не поспішайте! Оформлюйте договір купівлі-продажу і назавжди забудьте про те, що вас в будь-який момент можуть залишити «з носом».

Як переоформити авто, придбане по довіреності, якщо власник помер?

Ситуація досить поширена: їздив чоловік на машині, купленій по довіреності або по “по техпаспорту”, але раптом випадково дізнався, що законного власника авто давно вже немає в живих. Що робити і як переоформити машину на себе в такому випадку?

Переоформляти на себе автомобіль з неживим власником не завжди рентабельно, та не завжди і потрібно. Оскільки, по-перше, це може обійтися в суму, більшу, ніж ціна машини, а по-друге, їздити на авто згідно п. 2.1 ПДР України, можна просто маючи при собі реєстраційний документ на нього – без посилань на місце перебування зазначеного в ньому власника.

Якщо у вас на руках техпаспорт старого зразка, в ньому можна знайти домашню адресу юридичного власника машини.
Однак, якщо вам раптом захотілося, щоб все було юридично правильно, доведеться зробити деякі кроки. Власне, законних варіантів небагато – потрібно знайти родичів колишнього власника, по можливості найближчих, і вблагати їх вступити у володіння автомобілем. Щоб потім вони продали, подарували, передали за дорученням ваш автомобіль вам же.

Вирушаючи на переговори з родичами, майте на увазі кілька нюансів.
По-перше, потрібно знайти цих людей. По-друге, вони повинні захотіти ввзятися в турботи з оформлення спадщини і машини спочатку на себе, а потім і на вас. Швидше за все, вам доведеться зацікавити громадян матеріально.

Дороговартісні автомобілі взагалі не варто купувати без переоформлення на своє ім’я, навіть якщо ситуація не виглядає підозрілою.
Якщо помер власник автомобіля давно, більше півроку, для оформлення спадщини на когось із спадкоємців потрібно звертатися в суд, де письмово доведеться пояснити, чому претензії на спадщину не були пред’явлені в обумовлений законом 6-місячний термін, і довести свою приналежність до спорідненості. При сприятливому вирішенні справи нотаріус оформляє спадщину, спадкоємець вступає в права і умовно продає тепер уже свій автомобіль вам. В ідеалі ці дії будуть лише юридичними формальностями і платити гроші за машину знову вам не доведеться.

Тисячі автомобілів по всій країні передчасно потрапляють на звалище через проблеми з документами: такі реалії.
При оформленні автомобіля таким чином доведеться понести фінансові витрати: заплатити судовий збір (певний% від залишкової вартості машини) і послуги нотаріуса. До речі, (і таке траплялось) що звертаючись до спадкоємців номінального власника вашої машини, ви певною мірою ризикуєте. Вони можуть не знати нічого про цю машині, можуть зрадіти такому “подарунку долі”, а можуть залишитися байдужими до всіх ваших прохань. Більш того, теоретично спадкоємці мають підстави переоформити машину на себе і забрати її собі. Тому на початковому етапі знайомства з ними спробуйте оцінити ймовірність такого результату: можливо, не варто ризикувати і є сенс зберегти існуючий стан речей.

Дізнайтеся, як з 1 грудня змінився мінімальний розмір аліментів

Мінімальний розмір аліментів є гарантований державою мінімум, який повинен отримувати дитина відповідного віку.
Іншими словами, це та нижня планка, за яку не повинен переступати платник аліментів на дитину незалежно від того, який він має рівень доходу.

Який мінімальний розмір аліментів?
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України розмір аліментів повинен бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та може бути присуджений судом в разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Що таке прожиткової мінімум для дитини відповідного віку, а також актуальні розміри такого мінімуму?

У зв’язку з постійними змінами в чинному законодавстві України цей розмір може змінюватися.
В Україні з 1 грудня 2020 року підвищвся прожитковий мінімум, відповідно зростуть і різні прив’язані до цього показника соціальні допомоги та виплати. Зокрема, збільшиться розмір аліментів на дітей.

В Україні з 1 грудня 2020 роки відбудеться планове підвищення соціального показника – розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” від 14.11.2019 р № 294-IX.

З 1 грудня 2020 року прожитковий мінімум становитиме:
– загальний показник на одну особу в розрахунку на місяць – 2189 грн (плюс 71 грн);
– для дітей до 6 років – 1921 грн (плюс 62 грн);
– для дітей у віці від 6 до 18 років – 2395 грн (плюс 77 грн);
– для працездатних осіб – 2270 грн;
– для осіб, які втратили працездатність, – 1769 грн.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину повинен становити не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це передбачає ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу Украіни. З 1 грудня 2020 роки 50-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину складе:
– для дітей до 6 років – 960,50 грн (плюс 31 грн);
– для дітей від 6 до 18 років – 1197, 50 грн (плюс 38,50 грн).
У той же час, якщо платник аліментів має достатній заробіток, то за рішенням суду встановлюється мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину в розмірі 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного возраста.
З 1 грудня 2020 року 100-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину складе:
– для дітей до 6 років – 1921 грн (плюс 62 грн);
– для дітей від 6 до 18 років – 2395 грн (плюс 77 грн).