Що таке додаткові витрати на дитину?

Аліменти можуть бути не єдиними виплати, які можна стягнути. Що робити якщо дитина важко захворіла і потрібна значна сума на лікування? Як покрити додаткові витрати? Як скласти позовну заяву про додаткові витрати на утримання дитини? Що робити, якщо аліменти на утримання дитини покривають тільки найнеобхідніше?

Чинний Сімейний кодекс України визначив, що оплата аліментів є обов’язком незалежно від якихось обставин, але мало кому відомо, що крім аліментів можна стягнути і додаткові витрати, викликані особливим випадком (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо). У цих випадках мова йде про фактично понесені або передбачувані витрати, визначені в твердій грошовій сумі, яка підлягає одноразової сплати, або у вигляді щомісячних платежів, здійснюваних протягом певного терміну або постійно, наприклад, в разі тривалої хвороби або каліцтва дитини. У зв’язку з цим суд має право зобов’язати батька, як того, який платить аліменти, так і того, до якого вимога про їх стягнення не була подана, взяти участь як в понесених, так і в передбачуваних додаткових витратах на дитину.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, які привели до додаткових витрат на дитину можуть бути:
– документи, що свідчать про витрати на навчання в платному навчальному закладі, на проведення з нею додаткових занять;
– на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, і спеціальних допоміжних засобів, необхідних для дитини з вадами фізичного розвитку;
– висновки МСЕК, судово-медичної експертизи, довідки медичних установ, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає важким захворюванням або їй завдано травму, і свідчать про необхідність у зв’язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо. Отже, розмір суми, яка стягується з одного з батьків, зобов’язаного брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, повинен визначатися в залежності від понесених або передбачуваних витрат і не може бути визначений в частці від заробітку (доходу) платника.

Стягнення може відбуватися лише в певних випадках до таких можна віднести ті, що не залежать від волі дітей і батьків. Тобто виняткові випадки безпосередньо пов’язані з життям і здоров’ям дітей.

Що робити, якщо батько не дає дозвіл на виїзд дитини за кордон?

Досить часто батько або мати дитини не надають згоду на вивезення дитини за кордон через виникнення між ними сімейних конфліктів і непорозумінь. У той же час така поведінка не є підставою для позбавлення дитини можливості відвідати іншу країну.
На сьогодні єдиним способом вирішення зазначеної конфліктної ситуації є отримання рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон за відсутності згоди одного з батьків.

Положенням частини 3 статті 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів і в їхньому супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними.

Пунктом 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України передбачено виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли вісімнадцятирічного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі (підпункт 1 пункту 4 Правил).
Тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини за межі України має відбуватися лише за погодженням з одним із батьків, оскільки такий переїзд тягне за собою зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядку його участі у вихованні дитини, звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, впливає на його подальше життя, розвиток і виховання.

При відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Так, відповідно до положень підпункту 2 пункту 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків здійснюється без нотаріально завіреної згоди іншого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, законодавством України забороняються будь-які зловживання своїми батьківськими правами по відношенню до дитини, а батьківське виховання і турбота про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток має здійснюватися виключно в її інтересах.
Саме необгрунтована і безпідставна відмова одного з батьків у наданні згоди на вивезення дитини за кордон, здійснена всупереч інтересам дитини, є підставою для звернення до суду для вирішення питання про надання дозволу на виїзд дитини за кордон за відсутності згоди одного з батьків.

Все про допомогу при народженні дитини (процедура, кому призначається, куди звертатися, перелік документів, розмір допомоги)

Народження дитини – самий хвилюючий і найважливіший момент для молодих батьків, але одночасно з приємними хлопотами з малюком, з’являються і бюрократичні проблеми, які треба вирішувати. Мова йде про оформлення матеріальної допомоги на дитину. Така допомога надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Важливим моментом, який потрібно врахувати є те, що за відсутності допомоги по догляду допомога при народженні виконує також роль доходів людини, які дають можливість зарахувати до страхового стажу період відпустки по догляду за дитиною до трьох років. Відповідно для того щоб цей період був зарахований до страхового стажу потрібно, щоб допомога при народженні оформлялася саме на ту людину, яка бере або планує брати цю відпустку.

Куди і коли звертатися за оформленням та отриманням допомоги?

Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини.

Важливо: звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи необхідні для отримання допомоги?

Необхідно пред’явити паспорт або інших документ, який підтверджує особу та ідентифікаційний код. Крім того необхідно надати:
1) заяву, яка складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини (така заява може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням електронного цифрового підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін’юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без електронного цифрового підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява);
2) копію свідоцтва про народження дитини (у випадку народження мертвої дитини допомогу при народженні не призначають);
3) копію рішення про усиновлення опіки – подають лише опікуни.

Даний перелік документів є вичерпним. Водночас для того, щоб період відпустки по догляду за дитиною до 3 років був зарахований до страхового стажу в органи соціального захисту необхідно подати також копію наказу про надання відпустки по догляду за дитиною до 3 років або копію сторінок трудової книжки або інший документ щодо стажу особи.
У випадку якщо один із батьків зареєстрований в іншому регіоні, орган соціального захисту фактично самостійно має перевірити чи отримувала ця особу цю допомогу по місцю реєстрації.
Крім того для отримання допомоги необхідно в органи соціального захисту надати реквізити банківського рахунка на який буде нарахована допомога.
Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.

Розмір допомоги при народженні

Допомога при народженні виплачуватиметься у розмірі, який не буде залежити від того, яка по рахунку дитина у сім’ї — перша, друга, третя.
Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (860 гривень на місяць) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Потрібно зазначити, що допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні першої дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.