Що треба знати про позбавлення батьківських прав?

Під позбавленням батьківських прав розуміють, що це дія одного з батьків спрямована на позбавлення прав другого з батьків, який неналежним чином виконував свої батьківські обов’язки. Отже, позбавлення батьківських прав є, з іншого боку, захистом права дитини на можливість мати спокійне щасливе дитинство.

Позбавлення батьківських прав є складною категорією сімейних спорів, якщо порівняти позбавлення батьківських прав з іншою категорією, наприклад, визначення місця проживання дитини або аліментні питання, які можна врегулювати в позасудовому порядку, позбавлення батьківських прав здійснюється лише в судовому порядку.

Чинний Сімейний кодекс України, а саме стаття 164 Сімейного кодексу України дає перелік підстав, згідно з яким визначено правові підстави у одного з батьків, звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Правові підстави позбавлення батьківських прав відповідно до Сімейного кодексу України:

1. Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2. Ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3. Жорстоко поводяться з дитиною;

4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6. Засуджені за вчинення умисного кримінального злочину щодо дитини.

На практиці вимушена причина для позбавлення батьківських прав одного з батьків може бути:

Якщо один з батьків, який проживає окремо від дитини і зловживає своїми батьківськими правами і не надає дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон, з внутрішніх переконань або негативних відносин до одного з батьків;

Якщо один з батьків який окремо проживає від дитини і зловживає своїми батьківськими правами, шляхом підступних дій, а саме надання відповідних дозволів для дитини замість відповідної грошової чи іншого виду винагороди (надання нотаріального дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон і т.д.);

Якщо один з батьків фактично знаходиться за невідомому адресою.

Дані причини для вимушеної подачі позовної заяви до суду, є найбільш поширеними, однак при розгляді даної категорії справи необхідно залучати і інші органи, в даному випадку це орган опіки та піклування, який в окремому порядку розглядає окрему заяву одного з батьків і на підставі колегіальних зборів виносить відповідне рішення (висновок, розпорядження) про доцільність позбавлення батьківських прав.

На підставі цього рішення (висновок, розпорядження) суд приймає відповідне рішення, однак даний висновок органу опіки носить диспозитивний характер, але присутність його в справі є необхідним, оскільки суд повинен виносити рішення з урахуванням такого рішення органу опіки.

Орієнтовний перелік документів для позбавлення батьківських прав:

Копія сторінок паспорта;

Копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

Копія свідоцтва про народження;

Копія психологічного висновку про емоційну прихильність дитини до одного з батьків;

Характеристика дитини з дитячого садка, школи;

Акт обстеження житлово-побутових умов, де проживає дитина;

Копія довідки форми 3, або довідки про склад сім’ї;

Копія доказів, що один з батьків постійно супроводжує дитину в медичних, навчальних закладах, а інший з батьків в установу з приводу дитини не звертався;

Копія доказів з додаткових гуртків які відвідує дитина, один із батьків супроводжує дитину, а інший з батьків в установу з приводу дитини не звертався (при наявності);

Характеристика з роботи;

Докази офіційного працевлаштування (з доказами підтверджують дохід);

Характеристика від дільничного інспектора, органів поліції про відсутність скарг, заяв і залучень до адміністративної або кримінальної відповідальності;

Рішення органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав;

Заяви родичів, близьких про те, що один з батьків не бере участі в вихованні дитини та ін .

Чи зобов’язаний спадкоємець виплачувати кредит померлого?

Після смерті близького родича у спадок від нього може залишитися не тільки нажите майно, а й активна позику. Як правило, люди не готові до такого стану справ і часто просто відмовляються отримувати спадщину, не знаючи нюансів. Чи зобов’язаний спадкоємець виплачувати кредит померлого батька або родича і що робити, якщо сталася така ситуація?

Що робить банк в разі смерті позичальника?

В першу чергу важливо відзначити, що банк зупиняє нарахування відсотків з дня смерті позичальника. Спадкоємцям необхідно письмово повідомити кредитора про те, що трапилося і прикріпити копію підтверджуючих документів.

Якщо позичальник помер, хто повинен платити кредит за померлу людину з’ясовується протягом півроку – за фактом прийняття спадщини. На цей час кредит залишається замороженим.

Після прийняття важливо відразу врегулювати відносини з кредитором і домовитися про графік виплат.

У разі, якщо від повернення грошей явно відмовилися – згідно із законодавством України у банку-кредитора є право звернутися до суду.

Хто повинен виплачувати кредит за померлого родича?

Платити кредитні борги померлого родича по закону повинні спадкоємці першої черги – чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, діти, а також його батьки. Також зобов’язання поширюються на тих, хто був вказаний в заповіті, якщо такий є. Розглянемо кілька можливих варіантів:

Якщо боржник за життя був одружений – дружина виплачує кредит померлого чоловіка або навпаки. Якщо подружжя перебувало в розлученні – зобов’язання не переходять на колишнього чоловіка або дружину.
Трапляється і таке, що чоловік і жінка роками не живуть разом, але офіційне розірвання шлюбу не відбулося. Тут гостро постає питання – чи справді дружина має виплачувати кредит померлого чоловіка. Пояснюємо, тут ситуація також як і якби подружжя проживало спільно – боргові обов’язки переходять на дружину.

Якщо боржник не був одружений і у нього немає дітей – позику доводиться повертати його батькам. Організації-кредитори йдуть на списання кредиту померлого сина, але це можливо лише з тому випадку, якщо позика була застрахована. Може трапитися, що приймачі отримають суму більшу, ніж необхідно для закриття позики. Це залежить від суми страхової виплати, прописаної в договорі.
Окремо розглянемо варіант, якщо в спадок надходить квартира з боргами. Комунальні борги померлого дістаються спадкоємцю разом з нерухомістю. Чи варто приймати таку спадщину, залежить від суми боргу та стану житла. Але якщо все вже оформлено – щоб уникнути стягнення грошей судом, слід в порядку передбаченому законодавством, сплатити заборгованість по комунальним платежам.

Чи є спосіб не платити кредит за померлого родича?

Найпростіший варіант, як не платити кредит за померлого родича (батька) – не вступати в спадок. Якщо людина не хоче приймати спадщину, їй не потрібно кудись звертатися і писати відмову – через півроку власність померлого переходить державі.

Як правило, цей варіант актуальний, якщо крім боргу нічого від родича не залишилося. Якщо ж є і майно і борг – потрібно зробити оцінку, проконсультуватися з нотаріусом і визначити, чи варто приймати спадщину.

Важливо знати, що банк може вимагати виплати досить недовгий час – шість місяців після того, як банк дізнався про смерть позичальника або один рік після закінчення дії договору позики.

Якщо спадкоємець не був повідомлений про позику та зазначені терміни пройшли – він має право не здійснювати жодних виплат по боргу.

Чи можна подати на розлучення, якщо дитині немає одного року?

На практиці дуже часто складаються ситуації, коли навіть після народження дитини, подружжя не може знайти спільну мову щодо сімейних взаємин, вирішення питань на побутовому рівні і, врешті-решт, виховання малюка. Це призводить до того, що збереження сім’ї стає неможливим і суперечить інтересам одного з подружжя.

Сімейним законодавством України передбачено обмеження в праві подачі позову про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, незалежно від того подає позов чоловік або дружина.

Звичайно ситуації бувають різними і законодавством передбачені випадки, коли право подати на розлучення не обмежується віком дитини, наприклад, ч.2 ст. 110 Сімейного кодексу України регламентує таке право, якщо один із подружжя вчинив протиправне діяння, яке містить ознаки кримінального злочину щодо другого з подружжя або дитини. Однак такі випадки практично поодинокі. Крім того, в даному випадку необхідні не просто висловлювання і заяви другого з подружжя про вчинення кримінального злочину, а й відповідне рішення суду і притягнення чоловіка до відповідальності.

Ст. 110 СК України передбачено ще один виняток із загального правила: чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено з актового запису про народженні дитини.

Процедура також не з простих. У суді доведеться доводити батьківство, проводити експертизу, а це досить неприємний процес з психологічної точки зору.

Такі обставини є винятками з правил, а практика показує, що бажання подати на розлучення до досягнення дитиною одного року виникає на підставі поширених причин розірвання шлюбу в загальному порядку: подружжя не зійшлися характером, різні погляди на життя, нерозуміння, неповага і т.ін.